абітурієнт

See also: абитуриент

Ukrainian

Etymology

From German Abiturient, from Latin abituriēns, present participle of abituriō (“I want to leave”).

Pronunciation

  • IPA(key): [ɐbʲitʊrʲiˈjɛnt]
  • Audio:(file)

Noun

абітуріє́нт • (abiturijént) m pers (genitive абітуріє́нта, nominative plural абітуріє́нти, genitive plural абітуріє́нтів, female equivalent абітуріє́нтка, relational adjective абітуріє́нтський)

  1. graduand, graduate (student who graduated from high school)

Declension

Declension of абітуріє́нт
(pers hard masc-form accent-a)
singular plural
nominative абітуріє́нт
abiturijént 		абітуріє́нти
abiturijénty
genitive абітуріє́нта
abiturijénta 		абітуріє́нтів
abiturijéntiv
dative абітуріє́нтові, абітуріє́нту
abiturijéntovi, abiturijéntu 		абітуріє́нтам
abiturijéntam
accusative абітуріє́нта
abiturijénta 		абітуріє́нтів
abiturijéntiv
instrumental абітуріє́нтом
abiturijéntom 		абітуріє́нтами
abiturijéntamy
locative абітуріє́нтові, абітуріє́нту, абітуріє́нті
abiturijéntovi, abiturijéntu, abiturijénti 		абітуріє́нтах
abiturijéntax
vocative абітуріє́нте
abiturijénte 		абітуріє́нти
abiturijénty

References

This article is issued from Wiktionary. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.