винахідник
Ukrainian
Etymology
винахо́дити (vynaxódyty, “to invent”) + -ник (-nyk). Cognate with Belarusian вынахо́днік (vynaxódnik).
Pronunciation
- IPA(key): [ʋenɐˈxʲidnek]
Audio: (file)
Noun
винахі́дник • (vynaxídnyk) m pers (genitive винахі́дника, nominative plural винахі́дники, genitive plural винахі́дників, female equivalent винахі́дниця)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | винахі́дник vynaxídnyk |
винахі́дники vynaxídnyky |
| genitive | винахі́дника vynaxídnyka |
винахі́дників vynaxídnykiv |
| dative | винахі́дникові, винахі́днику vynaxídnykovi, vynaxídnyku |
винахі́дникам vynaxídnykam |
| accusative | винахі́дника vynaxídnyka |
винахі́дників vynaxídnykiv |
| instrumental | винахі́дником vynaxídnykom |
винахі́дниками vynaxídnykamy |
| locative | винахі́дникові, винахі́днику vynaxídnykovi, vynaxídnyku |
винахі́дниках vynaxídnykax |
| vocative | винахі́днику vynaxídnyku |
винахі́дники vynaxídnyky |
Derived terms
- винахі́дництво (vynaxídnyctvo)
Related terms
- ви́найти (výnajty)
- ви́нахід (výnaxid)
- винахі́дливий (vynaxídlyvyj)
- винахо́дити (vynaxódyty)
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “винахідник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “винахідник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “винахідник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)