винуватий

Ukrainian

Inherited from Old Ruthenian виноватый (vinovatyj),^[1]^[2] from Old East Slavic виноватыи (vinovatyi),^[3] possibly from Proto-Slavic *vinovatъ.^[4] By surface analysis, вина́ (vyná) +‎ -ува́тий (-uvátyj) (although this suffix is normally attached to adjectives). Compare Russian винова́тый (vinovátyj), Belarusian вінава́ты (vinaváty), Old Polish winowaty, Slovak vinovatý, Old Church Slavonic виноватъ (vinovatŭ).

винува́тий • (vynuvátyj) (abstract noun винува́тість)

Declension of *винува́тий* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		винува́тий vynuvátyj	винува́те vynuváte	винува́та vynuváta	винува́ті vynuváti
genitive		винува́того vynuvátoho		винува́тої vynuvátoji	винува́тих vynuvátyx
dative		винува́тому vynuvátomu		винува́тій vynuvátij	винува́тим vynuvátym
accusative	animate	винува́того vynuvátoho	винува́те vynuváte	винува́ту vynuvátu	винува́тих vynuvátyx
accusative	inanimate	винува́тий vynuvátyj	винува́те vynuváte	винува́ту vynuvátu	винува́ті vynuváti
instrumental		винува́тим vynuvátym		винува́тою vynuvátoju	винува́тими vynuvátymy
locative		винува́тому, винува́тім vynuvátomu, vynuvátim		винува́тій vynuvátij	винува́тих vynuvátyx
vocative		винува́тий vynuvátyj	винува́те vynuváte	винува́та vynuváta	винува́ті vynuváti

^ Hrynchyshyn, D. H., editor (1997), “виноватый, виноват, виноватъ, выноватый”, in Словник української мови XVI – 1-ї пол. XVII ст. [Dictionary of the Ukrainian Language of 16ᵗʰ – 1ˢᵗ half of 17ᵗʰ c.] (in Ukrainian), numbers 4 (весь – вправѣ), Lviv: KIUS, →ISBN, page 68
^ Hrynchyshyn, D. H., editor (1977), “виноватыи, вїноватыи, виноваты, виноватъ”, in Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. [Dictionary of the Old Ukrainian Language of the 14ᵗʰ–15ᵗʰ cc.] (in Ukrainian), volume 1 (А – М), Kyiv: Naukova Dumka, page 175
^ Avanesov, R. I., editor (1988), “виноватыи”, in Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.): в 10 т. [Dictionary of the Old Russian Language (11ᵗʰ–14ᵗʰ cc.): in 10 vols] (in Russian), volume 1 (а – възаконѧтисѧ), Moscow: Russian Lang., →ISBN, page 430
^ Martynaŭ, V. U., editor (1980), “вінава́т(ы)”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 2 (ва – вяшчэ́ль), Minsk: Navuka i technika, page 144

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “винуватий”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 361
“винуватий”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)