вчинити
Ukrainian
Alternative forms
- учини́ти (učynýty)
Etymology
Pronunciation
- IPA(key): [ʍt͡ʃeˈnɪte]
Verb
вчини́ти • (včynýty) pf (imperfective вчиня́ти) (transitive)
- to do, to make, to perform (carry out an action)
- Synonyms: зроби́ти pf (zrobýty), ви́конати pf (výkonaty), здійсни́ти pf (zdijsnýty)
- to commit, to perpetrate (carry out a bad action)
- Synonym: ско́їти pf (skójity)
Usage notes
- The forms вчини́ти (včynýty) (used after vowels) and учини́ти (učynýty) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.
Conjugation
Conjugation of вчини́ти, вчини́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вчини́ти, вчини́ть včynýty, včynýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вчи́нений včýnenyj impersonal: вчи́нено včýneno |
| adverbial | — | вчини́вши včynývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | вчиню́ včynjú |
| 2nd singular ти |
— | вчи́ниш včýnyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | вчи́нить včýnytʹ |
| 1st plural ми |
— | вчи́ним, вчи́нимо včýnym, včýnymo |
| 2nd plural ви |
— | вчи́ните včýnyte |
| 3rd plural вони |
— | вчи́нять včýnjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вчині́м, вчині́мо včyním, včynímo |
| second-person | вчини́ včyný |
вчині́ть včynítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вчини́в včynýv |
вчини́ли včynýly |
| feminine я / ти / вона |
вчини́ла včynýla | |
| neuter воно |
вчини́ло včynýlo | |
Derived terms
- вчини́тися pf (včynýtysja)
Derived terms
- вчи́нення n (včýnennja)
- вчи́нок m (včýnok)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вчинити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “вчинити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “вчинити”, in Kyiv Dictionary (in English)