відбутися

Ukrainian

відбу́ти (vidbúty) +‎ -ся (-sja)

відбу́тися • (vidbútysja) pf (imperfective відбува́тися)

to happen, to occur, to take place, to come about, to be held (for example, an event--a meeting, an inspection, funeral services)
Synonyms: тра́питися (trápytysja), ста́тися (státysja)

Conjugation of відбу́тися, відбу́тись, відбу́ться (irregular, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відбу́тися, відбу́тись, відбу́ться vidbútysja, vidbútysʹ, vidbútʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відбу́вшись vidbúvšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	відбу́дуся, відбу́дусь vidbúdusja, vidbúdusʹ
2nd singular ти	—	відбу́дешся vidbúdešsja
3rd singular він / вона / воно	—	відбу́деться vidbúdetʹsja
1st plural ми	—	відбу́демся, відбу́демося, відбу́демось vidbúdemsja, vidbúdemosja, vidbúdemosʹ
2nd plural ви	—	відбу́детеся, відбу́детесь vidbúdetesja, vidbúdetesʹ
3rd plural вони	—	відбу́дуться vidbúdutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	відбу́дьмося, відбу́дьмось vidbúdʹmosja, vidbúdʹmosʹ
second-person	відбу́дься vidbúdʹsja	відбу́дьтеся, відбу́дьтесь vidbúdʹtesja, vidbúdʹtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відбу́вся, відбу́всь vidbúvsja, vidbúvsʹ	відбули́ся, відбули́сь vidbulýsja, vidbulýsʹ
feminine я / ти / вона	відбула́ся, відбула́сь vidbulásja, vidbulásʹ
neuter воно	відбуло́ся, відбуло́сь vidbulósja, vidbulósʹ