відігнути

Ukrainian

From віді- (vidi-) +‎ гну́ти (hnúty). Compare Russian отогну́ть (otognútʹ), Belarusian адагну́ць (adahnúcʹ), Polish odgiąć.

відігну́ти • (vidihnúty) pf (imperfective відгина́ти) (transitive)

Conjugation of відігну́ти, відігну́ть (class 3b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	відігну́ти, відігну́ть vidihnúty, vidihnútʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	віді́гнутий vidíhnutyj impersonal: віді́гнуто vidíhnuto
adverbial	—	відігну́вши vidihnúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відігну́ vidihnú
2nd singular ти	—	відігне́ш vidihnéš
3rd singular він / вона / воно	—	відігне́ vidihné
1st plural ми	—	відігне́м, відігнемо́ vidihném, vidihnemó
2nd plural ви	—	відігнете́ vidihneté
3rd plural вони	—	відігну́ть vidihnútʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відігні́м, відігні́мо vidihním, vidihnímo
second-person	відігни́ vidihný	відігні́ть vidihnítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відігну́в vidihnúv	відігну́ли vidihnúly
feminine я / ти / вона	відігну́ла vidihnúla
neuter воно	відігну́ло vidihnúlo

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відігнути”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 646
“відігнути”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)