гучний
Ukrainian
Etymology
From гук (huk) + -ний (-nyj). Compare Belarusian гу́чны (húčny), Polish huczny.
Pronunciation
- IPA(key): [ɦʊt͡ʃˈnɪi̯]
Audio: (file)
Adjective
гучни́й • (hučnýj)
- loud, resonant, resounding, sonorous
- noisy
- Synonyms: бучни́й (bučnýj), галасли́вий (halaslývyj), шумли́вий (šumlývyj), шу́мний (šúmnyj)
- notorious, well-known, widely known
- Synonym: резона́нсний (rezonánsnyj)
- (figurative) altisonant, high-sounding, sonorous, stentorian (grandiloquent; oratorial, sometimes to the point of sounding contrived)
- Synonyms: високомо́вний (vysokomóvnyj), гучноголо́сий (hučnoholósyj), пишномо́вний (pyšnomóvnyj)
Declension
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | гучни́й hučnýj |
гучне́ hučné |
гучна́ hučná |
гучні́ huční | |
| genitive | гучно́го hučnóho |
гучно́ї hučnóji |
гучни́х hučnýx | ||
| dative | гучно́му hučnómu |
гучні́й hučníj |
гучни́м hučným | ||
| accusative | animate | гучно́го hučnóho |
гучне́ hučné |
гучну́ hučnú |
гучни́х hučnýx |
| inanimate | гучни́й hučnýj |
гучні́ huční | |||
| instrumental | гучни́м hučným |
гучно́ю hučnóju |
гучни́ми hučnýmy | ||
| locative | гучно́му, гучні́м hučnómu, hučním |
гучні́й hučníj |
гучни́х hučnýx | ||
| vocative | гучни́й hučnýj |
гучне́ hučné |
гучна́ hučná |
гучні́ huční | |
Derived terms
- гучноголо́сий (hučnoholósyj)
- гучномо́вець m (hučnomóvecʹ)
Related terms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “гучний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “гучний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “гучний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “гучний”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “гучний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)