добросовісний

Ukrainian

From до́брий (dóbryj, “good”) +‎ -о- (-o-) +‎ со́вість (sóvistʹ, “conscience”) +‎ -ний (-nyj). Compare Russian добросо́вестный (dobrosóvestnyj).

добросо́вісний • (dobrosóvisnyj) (adverb добросо́вісно, abstract noun добросо́вісність)

conscientious, scrupulous
Synonyms: со́вісний (sóvisnyj), сумлі́нний (sumlínnyj)
(law) bona fide, good-faith (attributive)

Declension of *добросо́вісний* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		добросо́вісний dobrosóvisnyj	добросо́вісне dobrosóvisne	добросо́вісна dobrosóvisna	добросо́вісні dobrosóvisni
genitive		добросо́вісного dobrosóvisnoho		добросо́вісної dobrosóvisnoji	добросо́вісних dobrosóvisnyx
dative		добросо́вісному dobrosóvisnomu		добросо́вісній dobrosóvisnij	добросо́вісним dobrosóvisnym
accusative	animate	добросо́вісного dobrosóvisnoho	добросо́вісне dobrosóvisne	добросо́вісну dobrosóvisnu	добросо́вісних dobrosóvisnyx
accusative	inanimate	добросо́вісний dobrosóvisnyj	добросо́вісне dobrosóvisne	добросо́вісну dobrosóvisnu	добросо́вісні dobrosóvisni
instrumental		добросо́вісним dobrosóvisnym		добросо́вісною dobrosóvisnoju	добросо́вісними dobrosóvisnymy
locative		добросо́вісному, добросо́віснім dobrosóvisnomu, dobrosóvisnim		добросо́вісній dobrosóvisnij	добросо́вісних dobrosóvisnyx
vocative		добросо́вісний dobrosóvisnyj	добросо́вісне dobrosóvisne	добросо́вісна dobrosóvisna	добросо́вісні dobrosóvisni