дурник

Ukrainian

From дур (dur, “foolishness”) +‎ -ник (-nyk).

ду́рник • (dúrnyk) m pers (genitive ду́рника, nominative plural ду́рники, genitive plural ду́рників)

fool, mug (stupid person)
Synonyms: ду́рень (dúrenʹ), дурко́ (durkó), йо́лоп (jólop), бевзь (bevzʹ), бе́взень (bévzenʹ), бо́вдур (bóvdur), вайло́ (vajló), безмо́зкий (bezmózkyj)

Antonyms: розу́мник (rozúmnyk), ге́ній (hénij), метикува́тий (metykuvátyj), метико́ваний (metykóvanyj)

Declension of *ду́рник*
(pers velar masc-form accent-a)
	singular	plural
nominative	ду́рник dúrnyk	ду́рники dúrnyky
genitive	ду́рника dúrnyka	ду́рників dúrnykiv
dative	ду́рникові, ду́рнику dúrnykovi, dúrnyku	ду́рникам dúrnykam
accusative	ду́рника dúrnyka	ду́рників dúrnykiv
instrumental	ду́рником dúrnykom	ду́рниками dúrnykamy
locative	ду́рникові, ду́рнику dúrnykovi, dúrnyku	ду́рниках dúrnykax
vocative	ду́рнику dúrnyku	ду́рники dúrnyky

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дурник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“дурник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“дурник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)