завойовник

Ukrainian

Etymology

From the завойо́в- (zavojóv-) stem of завоюва́ти (zavojuváty) +‎ -ник (-nyk).

Pronunciation

IPA^(key): [zɐwɔˈjɔu̯nek]
Audio: (file)

Noun

завойо́вник • (zavojóvnyk) m pers (genitive завойо́вника, nominative plural завойо́вники, genitive plural завойо́вників, female equivalent завойо́вниця, relational adjective завойо́вницький)

conqueror
Вільге́льм Завойо́вник ― Vilʹhélʹm Zavojóvnyk ― William the Conqueror

Declension

Declension of *завойо́вник*
(pers velar masc-form accent-a)
	singular	plural
nominative	завойо́вник zavojóvnyk	завойо́вники zavojóvnyky
genitive	завойо́вника zavojóvnyka	завойо́вників zavojóvnykiv
dative	завойо́вникові, завойо́внику zavojóvnykovi, zavojóvnyku	завойо́вникам zavojóvnykam
accusative	завойо́вника zavojóvnyka	завойо́вників zavojóvnykiv
instrumental	завойо́вником zavojóvnykom	завойо́вниками zavojóvnykamy
locative	завойо́вникові, завойо́внику zavojóvnykovi, zavojóvnyku	завойо́вниках zavojóvnykax
vocative	завойо́внику zavojóvnyku	завойо́вники zavojóvnyky

Derived terms

завойо́вництво n (zavojóvnyctvo)

Related terms

завойо́вування n (zavojóvuvannja)
завойо́вувати impf (zavojóvuvaty), завоюва́ти pf (zavojuváty)
завоюва́ння n (zavojuvánnja)

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “завойовник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2025), “завойовник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–15 (а – п'ять), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“завойовник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“завойовник”, in Kyiv Dictionary (in English)
“завойовник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)