зважитися

Ukrainian

From зва́жити (zvážyty) +‎ -ся (-sja).

зва́житися • (zvážytysja) pf (imperfective зважа́тися)

(intransitive, with на (na)+accusative case) to dare, to venture, to bring oneself (to do something difficult or risky)
Він зва́жився сказа́ти пра́вду. ― Vin zvážyvsja skazáty právdu. ― He dared to tell the truth.
(intransitive) to decide, to make up one's mind (after deliberation or weighing options)
Вона́ зва́жилася змі́нити робо́ту. ― Voná zvážylasja zmínyty robótu. ― She decided to change jobs.
(passive voice of зва́жити (zvážyty)) to be weighed, to be considered
Усі аргуме́нти були́ зва́жені й розгля́нуті. ― Usi arhuménty bulý zváženi j rozhljánuti. ― All arguments were weighed and considered.

Conjugation of зва́житися, зва́житись, зва́житься (class 4a, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	зва́житися, зва́житись, зва́житься zvážytysja, zvážytysʹ, zvážytʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	зва́жившись zvážyvšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	зва́жуся, зва́жусь zvážusja, zvážusʹ
2nd singular ти	—	зва́жишся zvážyšsja
3rd singular він / вона / воно	—	зва́житься zvážytʹsja
1st plural ми	—	зва́жимся, зва́жимося, зва́жимось zvážymsja, zvážymosja, zvážymosʹ
2nd plural ви	—	зва́житеся, зва́житесь zvážytesja, zvážytesʹ
3rd plural вони	—	зва́жаться zvážatʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	зва́жмося, зва́жмось zvážmosja, zvážmosʹ
second-person	зва́жся zvážsja	зва́жтеся, зва́жтесь zvážtesja, zvážtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зва́жився, зва́живсь zvážyvsja, zvážyvsʹ	зва́жилися, зва́жились zvážylysja, zvážylysʹ
feminine я / ти / вона	зва́жилася, зва́жилась zvážylasja, zvážylasʹ
neuter воно	зва́жилося, зва́жилось zvážylosja, zvážylosʹ