кіготь
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *kogъtь.
Pronunciation
- IPA(key): [ˈkʲiɦɔtʲ]
Audio: (file)
Noun
кі́готь • (kíhotʹ) m inan (genitive кі́гтя, nominative plural кі́гті, genitive plural кі́гтів)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | кі́готь kíhotʹ |
кі́гті kíhti |
| genitive | кі́гтя kíhtja |
кі́гтів kíhtiv |
| dative | кі́гтеві, кі́гтю kíhtevi, kíhtju |
кі́гтям kíhtjam |
| accusative | кі́готь kíhotʹ |
кі́гті kíhti |
| instrumental | кі́гтем kíhtem |
кі́гтями kíhtjamy |
| locative | кі́гтю, кі́гті kíhtju, kíhti |
кі́гтях kíhtjax |
| vocative | кі́гтю kíhtju |
кі́гті kíhti |
See also
- ні́готь (níhotʹ)
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “кіготь”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “кіготь”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)