наділити

Ukrainian

From на- (na-) +‎ діли́ти (dilýty). Compare Russian надели́ть (nadelítʹ), Belarusian надзялі́ць (nadzjalícʹ), Polish nadzielić.

наділи́ти • (nadilýty) pf (imperfective наділя́ти or наді́лювати (rare)) (transitive)

to allot, to give [with accusative ‘(to) someone (recipient)’ and instrumental ‘something (given thing)’]
to bestow, to confer [with accusative ‘upon someone (recipient)’ and instrumental ‘something (given thing)’]
to endow [with accusative ‘someone (recipient)’ and instrumental ‘with something (given thing)’] (to give property to (someone) as a gift)
to endow [with accusative ‘someone (recipient)’ and instrumental ‘with something (given thing)’] (to enrich or furnish with some faculty or quality)

Conjugation of наділи́ти, наділи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	наділи́ти, наділи́ть nadilýty, nadilýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	наді́лений nadílenyj impersonal: наді́лено nadíleno
adverbial	—	наділи́вши nadilývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	наділю́ nadiljú
2nd singular ти	—	наді́лиш nadílyš
3rd singular він / вона / воно	—	наді́лить nadílytʹ
1st plural ми	—	наді́лим, наді́лимо nadílym, nadílymo
2nd plural ви	—	наді́лите nadílyte
3rd plural вони	—	наді́лять nadíljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	наділі́м, наділі́мо nadilím, nadilímo
second-person	наділи́ nadilý	наділі́ть nadilítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	наділи́в nadilýv	наділи́ли nadilýly
feminine я / ти / вона	наділи́ла nadilýla
neuter воно	наділи́ло nadilýlo

Shyrokov, V. A., editor (2018), “наділити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 382
“наділити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)