покійник
Ukrainian
Etymology
From по́кій (pókij, “rest, peace”) + -ник (-nyk).
Pronunciation
- IPA(key): [poˈkʲii̯nek]
Audio: (file)
Noun
покі́йник • (pokíjnyk) m pers (genitive покі́йника, nominative plural покі́йники, genitive plural покі́йників, female equivalent покі́йниця)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | покі́йник pokíjnyk |
покі́йники pokíjnyky |
| genitive | покі́йника pokíjnyka |
покі́йників pokíjnykiv |
| dative | покі́йникові, покі́йнику pokíjnykovi, pokíjnyku |
покі́йникам pokíjnykam |
| accusative | покі́йника pokíjnyka |
покі́йників pokíjnykiv |
| instrumental | покі́йником pokíjnykom |
покі́йниками pokíjnykamy |
| locative | покі́йникові, покі́йнику pokíjnykovi, pokíjnyku |
покі́йниках pokíjnykax |
| vocative | покі́йнику pokíjnyku |
покі́йники pokíjnyky |
Related terms
- покі́йний (pokíjnyj), спокі́йний (spokíjnyj)
- поко́їти (pokójity), поко́їтися (pokójitysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “покійник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2025), “покійник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–15 (а – п'ять), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN