пошукати
Ukrainian
Etymology
From по- (po-) + шука́ти impf (šukáty). Compare Belarusian пашука́ць (pašukácʹ), Polish poszukać.
Pronunciation
- IPA(key): [pɔʃʊˈkate]
Verb
пошука́ти • (pošukáty) pf (imperfective шука́ти or пошу́кувати)
Conjugation
Conjugation of пошука́ти, пошука́ть (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пошука́ти, пошука́ть pošukáty, pošukátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | пошука́вши pošukávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | пошука́ю pošukáju |
| 2nd singular ти |
— | пошука́єш pošukáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | пошука́є pošukáje |
| 1st plural ми |
— | пошука́єм, пошука́ємо pošukájem, pošukájemo |
| 2nd plural ви |
— | пошука́єте pošukájete |
| 3rd plural вони |
— | пошука́ють pošukájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пошука́ймо pošukájmo |
| second-person | пошука́й pošukáj |
пошука́йте pošukájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пошука́в pošukáv |
пошука́ли pošukály |
| feminine я / ти / вона |
пошука́ла pošukála | |
| neuter воно |
пошука́ло pošukálo | |
Derived terms
- по́шук m (póšuk)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “пошукати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “пошукати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “пошукати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “пошукати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)