працівник

From пра́ця (prácja) +‎ -івни́к (-ivnýk). Compare Belarusian працаўні́к (pracaŭník), Czech pracovník, Kashubian prôcownik, Polish pracownik, and Silesian pracownik/prŏcownik.

• IPA^(key): [prɐt͡sʲiu̯ˈnɪk]

• Audio:

  (file)

працівни́к • (pracivnýk) m pers (genitive працівника́, nominative plural працівники́, genitive plural працівникі́в, female equivalent працівни́ця)

1. employee, worker
   • 1962, Радянська Україна, 7.VI, 2:

     Партія вчить і вимагає поєднувати два стимули: моральний і матеріальний — високу свідомість працівника з кращою оплатою за кращий труд.

     Partija včytʹ i vymahaje pojednuvaty dva stymuly: moralʹnyj i materialʹnyj — vysoku svidomistʹ pracivnyka z kraščoju oplatoju za kraščyj trud.

     The Party teaches and demands a combination of two incentives: moral and material — a higher worker's awareness of a better pay for better work.

   Synonym: робітни́к (robitnýk)

2. toiler (hard-working person)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “працівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka