приковувати

Ukrainian

Etymology

From the прико́в- stem of прикува́ти (prykuváty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian прико́вывать (prikóvyvatʹ), Belarusian прыко́ўваць (prykóŭvacʹ).

Pronunciation

IPA^(key): [preˈkɔwʊʋɐte]

Verb

прико́вувати • (prykóvuvaty) impf (perfective прикува́ти or прику́ти (rare)) (transitive) [with до (do, + genitive) ‘to’]

to rivet (to attach or fasten parts by using rivets)
to chain (to fasten with a chain)
(figuratively) to chain, to shackle (to connect as if with a chain, due to dependence, addiction, or other feelings)
(figuratively) to rivet (to make immobile)
прико́вувати до лі́жка (idiomatic)
prykóvuvaty do lížka
to confine to bed, to leave bedbound
(literally, “to rivet/chain to bed”)
(figuratively) to rivet, to enthral (to command the attention of)

Conjugation

Conjugation of прико́вувати, прико́вувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	прико́вувати, прико́вувать prykóvuvaty, prykóvuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	прико́вуючи prykóvujučy	прико́вувавши prykóvuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	прико́вую prykóvuju	бу́ду прико́вувати, бу́ду прико́вувать, прико́вуватиму búdu prykóvuvaty, búdu prykóvuvatʹ, prykóvuvatymu
2nd singular ти	прико́вуєш prykóvuješ	бу́деш прико́вувати, бу́деш прико́вувать, прико́вуватимеш búdeš prykóvuvaty, búdeš prykóvuvatʹ, prykóvuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	прико́вує prykóvuje	бу́де прико́вувати, бу́де прико́вувать, прико́вуватиме búde prykóvuvaty, búde prykóvuvatʹ, prykóvuvatyme
1st plural ми	прико́вуєм, прико́вуємо prykóvujem, prykóvujemo	бу́демо прико́вувати, бу́демо прико́вувать, прико́вуватимемо, прико́вуватимем búdemo prykóvuvaty, búdemo prykóvuvatʹ, prykóvuvatymemo, prykóvuvatymem
2nd plural ви	прико́вуєте prykóvujete	бу́дете прико́вувати, бу́дете прико́вувать, прико́вуватимете búdete prykóvuvaty, búdete prykóvuvatʹ, prykóvuvatymete
3rd plural вони	прико́вують prykóvujutʹ	бу́дуть прико́вувати, бу́дуть прико́вувать, прико́вуватимуть búdutʹ prykóvuvaty, búdutʹ prykóvuvatʹ, prykóvuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	прико́вуймо prykóvujmo
second-person	прико́вуй prykóvuj	прико́вуйте prykóvujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	прико́вував prykóvuvav	прико́вували prykóvuvaly
feminine я / ти / вона	прико́вувала prykóvuvala
neuter воно	прико́вувало prykóvuvalo

Derived terms

прико́вування (prykóvuvannja)
прико́вуватися impf (prykóvuvatysja)

References

Bilodid, I. K., editor (1976), “приковувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (Поїхати – Приробляти), Kyiv: Naukova Dumka, page 641
“приковувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)