спинитися

Ukrainian

From спини́ти (spynýty) +‎ -ся (-sja).

спини́тися • (spynýtysja) pf (imperfective спиня́тися)

to stop, to come to a stop, to halt (to cease moving)
to stop (to stay; to spend a short time; to reside or tarry temporarily)
to stop, to come to a stop (not to continue)
to dwell [with на (na, + locative) ‘on’] (to linger on, to devote prolonged attention to)

Conjugation of спини́тися, спини́тись, спини́ться (class 4b, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	спини́тися, спини́тись, спини́ться spynýtysja, spynýtysʹ, spynýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	спини́вшись spynývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	спиню́ся, спиню́сь spynjúsja, spynjúsʹ
2nd singular ти	—	спини́шся spynýšsja
3rd singular він / вона / воно	—	спини́ться spynýtʹsja
1st plural ми	—	спини́мся, спинимо́ся, спинимо́сь spynýmsja, spynymósja, spynymósʹ
2nd plural ви	—	спините́ся, спините́сь spynytésja, spynytésʹ
3rd plural вони	—	спиня́ться spynjátʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	спині́мся, спині́мося, спині́мось spynímsja, spynímosja, spynímosʹ
second-person	спини́ся, спини́сь spynýsja, spynýsʹ	спині́ться spynítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спини́вся, спини́всь spynývsja, spynývsʹ	спини́лися, спини́лись spynýlysja, spynýlysʹ
feminine я / ти / вона	спини́лася, спини́лась spynýlasja, spynýlasʹ
neuter воно	спини́лося, спини́лось spynýlosja, spynýlosʹ

Bilodid, I. K., editor (1978), “спинитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volume 9 (С), Kyiv: Naukova Dumka, page 505
“спинитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)