співрозмовниця
Ukrainian
Etymology
співрозмо́в(ник) (spivrozmóv(nyk)) + -ниця (-nycja)
Pronunciation
- IPA(key): [sʲpʲiu̯rɔzˈmɔu̯net͡sʲɐ]
Noun
співрозмо́вниця • (spivrozmóvnycja) f pers (genitive співрозмо́вниці, nominative plural співрозмо́вниці, genitive plural співрозмо́вниць, male equivalent співрозмо́вник)
- female equivalent of співрозмо́вник (spivrozmóvnyk): interlocutor, collocutor
- Synonym: співбе́сі́дниця (spivbésídnycja)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співрозмо́вниця spivrozmóvnycja |
співрозмо́вниці spivrozmóvnyci |
| genitive | співрозмо́вниці spivrozmóvnyci |
співрозмо́вниць spivrozmóvnycʹ |
| dative | співрозмо́вниці spivrozmóvnyci |
співрозмо́вницям spivrozmóvnycjam |
| accusative | співрозмо́вницю spivrozmóvnycju |
співрозмо́вниць spivrozmóvnycʹ |
| instrumental | співрозмо́вницею spivrozmóvnyceju |
співрозмо́вницями spivrozmóvnycjamy |
| locative | співрозмо́вниці spivrozmóvnyci |
співрозмо́вницях spivrozmóvnycjax |
| vocative | співрозмо́внице spivrozmóvnyce |
співрозмо́вниці spivrozmóvnyci |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співрозмовниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “співрозмовниця”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “співрозмовниця”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)