стипендія

Borrowed from Latin stīpendium.

• IPA^(key): [steˈpɛnʲdʲijɐ]

стипе́ндія • (stypéndija) f inan (genitive стипе́ндії, nominative plural стипе́ндії, genitive plural стипе́ндій, relational adjective стипенді́йний)

1. bursary, scholarship

   Марко́ зазви́чай витрача́є стипе́ндію на опла́ту тра́нспорту та харчува́ння.

   Markó zazvýčaj vytračáje stypéndiju na oplátu tránsportu ta xarčuvánnja.

   Mark usually spends his scholarship on transportation and food.

   • 1905, Ahatanhel Krymsky, Andrii Lahovskyi:

     Тільки ж коли що купуватимеш, то купуй так, щоб ніхто не бачив: чужі люди збоку дивитимуться – будуть думати, що ти дуже багатий; то й стипендії ти не дістанеш.

     Tilʹky ž koly ščo kupuvatymeš, to kupuj tak, ščob nixto ne bačyv: čuži ljudy zboku dyvytymutʹsja – budutʹ dumaty, ščo ty duže bahatyj; to j stypendiji ty ne distaneš.

     Just make sure that when you buy something, you do it so that no one sees you: if strangers watch from the side, they’ll think you’re very rich; and then you won’t get your scholarship.

2. A personal or state scholarship for figures in science, culture, and arts. [from 20th c.]

   Відо́мому письме́ннику призна́чили президе́нтську стипе́ндію.

   Vidómomu pysʹménnyku pryznáčyly prezydéntsʹku stypéndiju.

   A well-known writer was awarded a presidential scholarship.

3. (humorous, colloquial) small salary

   На мої́й робо́ті таку́ стипе́ндію даю́ть, що ні на що не вистача́є.

   Na mojíj robóti takú stypéndiju dajútʹ, ščo ni na ščo ne vystačáje.

   At my job, the salary is so small that it’s not enough for anything.

• стипендіат (stypendiat)