трудівник

• IPA^(key): [trʊdʲiu̯ˈnɪk]

• Audio:

  (file)

трудівни́к • (trudivnýk) m pers (genitive трудівника́, nominative plural трудівники́, genitive plural трудівникі́в)

1. worker
   • 1958, Олександр Довженко, І, 417:

     Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого.

     Mičurin usmixnuvsja. Vin duže ljubyv cʹoho skromnoho trudivnyka, zavždy pryvitnoho j dobrozyčlyvoho.

     Michurin smiled. He was very fond of the humble worker, always friendly and benevolent.

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “трудівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka