уповноваження

Ukrainian

Alternative forms

вповнова́ження (vpovnovážennja)

Etymology

From уповнова́жити (upovnovážyty) +‎ -ення (-ennja). Compare Polish upełnomocnienie and upoważnienie.

Pronunciation

IPA^(key): [ʊpɔu̯nɔˈʋaʒenʲːɐ]
Audio: (file)

Noun

уповнова́ження • (upovnovážennja) n inan (genitive уповнова́ження, nominative plural уповнова́ження, genitive plural уповнова́жень)

authority, authorization, empowerment, mandate

Usage notes

The forms вповнова́ження (vpovnovážennja) (used after vowels) and уповнова́ження (upovnovážennja) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Declension

Declension of *уповнова́ження*
(inan neut in -ja accent-a)
	singular	plural
nominative	уповнова́ження upovnovážennja	уповнова́ження upovnovážennja
genitive	уповнова́ження upovnovážennja	уповнова́жень upovnováženʹ
dative	уповнова́женню upovnovážennju	уповнова́женням upovnovážennjam
accusative	уповнова́ження upovnovážennja	уповнова́ження upovnovážennja
instrumental	уповнова́женням upovnovážennjam	уповнова́женнями upovnovážennjamy
locative	уповнова́женні, уповнова́женню upovnováženni, upovnovážennju	уповнова́женнях upovnovážennjax
vocative	уповнова́ження upovnovážennja	уповнова́ження upovnovážennja

Related terms

повнова́ження n (povnovážennja)
повнова́жний (povnovážnyj)
уповнова́жування n (upovnovážuvannja)
уповнова́жувати impf (upovnovážuvaty), уповнова́жити pf (upovnovážyty)

References

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “уповноваження”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“уповноваження”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)