уродженець

Ukrainian

Etymology

From уро́джений (uródženyj) +‎ -ець (-ecʹ). Compare Russian уроже́нец (urožénec), Belarusian ураджэ́нец (uradžénjec).

Pronunciation

IPA^(key): [ʊˈrɔd͡ʒenet͡sʲ]

Noun

уро́дженець • (uródženecʹ) m pers (genitive уро́дженця, nominative plural уро́дженці, genitive plural уро́дженців, female equivalent уро́дженка)

native (a person who is native to a place; a person who was born in a place)

Declension

Declension of *уро́дженець*
(pers soft masc-form accent-a reduc)
	singular	plural
nominative	уро́дженець uródženecʹ	уро́дженці uródženci
genitive	уро́дженця uródžencja	уро́дженців uródženciv
dative	уро́дженцеві, уро́дженцю uródžencevi, uródžencju	уро́дженцям uródžencjam
accusative	уро́дженця uródžencja	уро́дженців uródženciv
instrumental	уро́дженцем uródžencem	уро́дженцями uródžencjamy
locative	уро́дженцеві, уро́дженцю, уро́дженці uródžencevi, uródžencju, uródženci	уро́дженцях uródžencjax
vocative	уро́дженцю uródžencju	уро́дженці uródženci

Related terms

уро́дження n (uródžennja)
уроди́ти pf (urodýty)
уроди́тися pf (urodýtysja)

References

Bilodid, I. K., editor (1979), “уродженець”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 10 (Т – Ф), Kyiv: Naukova Dumka, page 479
“уродженець”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)