успадкувати
Ukrainian
Etymology
у- (u-) + спадкува́ти (spadkuváty)
Pronunciation
- IPA(key): [ʊspɐdkʊˈʋate]
Verb
успадкува́ти • (uspadkuváty) pf (imperfective успадко́вувати)
- (transitive) to inherit
Conjugation
Conjugation of успадкува́ти, успадкува́ть (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | успадкува́ти, успадкува́ть uspadkuváty, uspadkuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | успадко́ваний uspadkóvanyj impersonal: успадко́вано uspadkóvano |
| adverbial | — | успадкува́вши uspadkuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | успадку́ю uspadkúju |
| 2nd singular ти |
— | успадку́єш uspadkúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | успадку́є uspadkúje |
| 1st plural ми |
— | успадку́єм, успадку́ємо uspadkújem, uspadkújemo |
| 2nd plural ви |
— | успадку́єте uspadkújete |
| 3rd plural вони |
— | успадку́ють uspadkújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | успадку́ймо uspadkújmo |
| second-person | успадку́й uspadkúj |
успадку́йте uspadkújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
успадкува́в uspadkuváv |
успадкува́ли uspadkuvály |
| feminine я / ти / вона |
успадкува́ла uspadkuvála | |
| neuter воно |
успадкува́ло uspadkuválo | |
Derived terms
- успадкува́ння (uspadkuvánnja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “успадкувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “успадкувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “успадкувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)