чужинець
Ukrainian
Etymology
From чужина́ (čužyná) + -ець (-ecʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [t͡ʃʊˈʒɪnet͡sʲ]
Noun
чужи́нець • (čužýnecʹ) m pers (genitive чужи́нця, nominative plural чужи́нці, genitive plural чужи́нців, female equivalent чужи́нка)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | чужи́нець čužýnecʹ |
чужи́нці čužýnci |
| genitive | чужи́нця čužýncja |
чужи́нців čužýnciv |
| dative | чужи́нцеві, чужи́нцю čužýncevi, čužýncju |
чужи́нцям čužýncjam |
| accusative | чужи́нця čužýncja |
чужи́нців čužýnciv |
| instrumental | чужи́нцем čužýncem |
чужи́нцями čužýncjamy |
| locative | чужи́нцеві, чужи́нцю, чужи́нці čužýncevi, čužýncju, čužýnci |
чужи́нцях čužýncjax |
| vocative | чужи́нцю čužýncju |
чужи́нці čužýnci |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “чужинець”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “чужинець”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)