дівчина
Ukrainian
Etymology
Ultimately from Proto-Slavic *děva (“maiden, girl”). Cognates include Belarusian дзяўчы́на (dzjaŭčýna), Polish dziewczyna.
Pronunciation
- ді́вчина: IPA(key): [ˈdʲiu̯t͡ʃenɐ]
Audio; “ді́вчина” (“dívčyna”): (file) - дівчи́на: IPA(key): [dʲiu̯ˈt͡ʃɪnɐ]
Noun
ді́вчина or дівчи́на • (dívčyna or divčýna) f pers (genitive ді́вчини or дівчи́ни, nominative plural дівча́та, genitive plural дівча́т, diminutive дівча́)
- young girl, girl
- girlfriend
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ді́вчина, дівчи́на dívčyna, divčýna |
дівча́та divčáta |
| genitive | ді́вчини, дівчи́ни dívčyny, divčýny |
дівча́т divčát |
| dative | ді́вчині, дівчи́ні dívčyni, divčýni |
дівча́там divčátam |
| accusative | ді́вчину, дівчи́ну dívčynu, divčýnu |
дівча́т divčát |
| instrumental | ді́вчиною, дівчи́ною dívčynoju, divčýnoju |
дівча́тами divčátamy |
| locative | ді́вчині, дівчи́ні dívčyni, divčýni |
дівча́тах divčátax |
| vocative | ді́вчино, дівчи́но dívčyno, divčýno |
дівча́та divčáta |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дівчина”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “дівчина”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)