дільник
Ukrainian
Etymology
From діли́ти (dilýty, “to divide”) + -ник (-nyk).
Pronunciation
- IPA(key): [dʲilʲˈnɪk]
Noun
дільни́к • (dilʹnýk) m inan (genitive дільника́, nominative plural дільники́, genitive plural дільникі́в)
- (arithmetic) divisor
- У ви́разі "10 ÷ 5", 5 – це дільни́к.
- U výrazi "10 ÷ 5", 5 – ce dilʹnýk.
- In the expression "10 ÷ 5", 5 is the divisor.
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | дільни́к dilʹnýk |
дільники́ dilʹnyký |
| genitive | дільника́ dilʹnyká |
дільникі́в dilʹnykív |
| dative | дільнико́ві, дільнику́ dilʹnykóvi, dilʹnykú |
дільника́м dilʹnykám |
| accusative | дільни́к dilʹnýk |
дільники́ dilʹnyký |
| instrumental | дільнико́м dilʹnykóm |
дільника́ми dilʹnykámy |
| locative | дільнику́ dilʹnykú |
дільника́х dilʹnykáx |
| vocative | дільнику́ dilʹnykú |
дільники́ dilʹnyký |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дільник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “дільник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “дільник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)