лупити
Ukrainian
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *lupiti, from Proto-Balto-Slavic *láupīˀtei.
Pronunciation
- IPA(key): [ɫʊˈpɪte]
Verb
лупи́ти • (lupýty) impf
Conjugation
Conjugation of лупи́ти, лупи́ть (class 4c, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | лупи́ти, лупи́ть lupýty, lupýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | лу́плений lúplenyj impersonal: лу́плено lúpleno |
| adverbial | лу́плячи lúpljačy |
лупи́вши lupývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
луплю́ lupljú |
бу́ду лупи́ти, бу́ду лупи́ть, лупи́тиму búdu lupýty, búdu lupýtʹ, lupýtymu |
| 2nd singular ти |
лу́пиш lúpyš |
бу́деш лупи́ти, бу́деш лупи́ть, лупи́тимеш búdeš lupýty, búdeš lupýtʹ, lupýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
лу́пить lúpytʹ |
бу́де лупи́ти, бу́де лупи́ть, лупи́тиме búde lupýty, búde lupýtʹ, lupýtyme |
| 1st plural ми |
лу́пим, лу́пимо lúpym, lúpymo |
бу́демо лупи́ти, бу́демо лупи́ть, лупи́тимемо, лупи́тимем búdemo lupýty, búdemo lupýtʹ, lupýtymemo, lupýtymem |
| 2nd plural ви |
лу́пите lúpyte |
бу́дете лупи́ти, бу́дете лупи́ть, лупи́тимете búdete lupýty, búdete lupýtʹ, lupýtymete |
| 3rd plural вони |
лу́плять lúpljatʹ |
бу́дуть лупи́ти, бу́дуть лупи́ть, лупи́тимуть búdutʹ lupýty, búdutʹ lupýtʹ, lupýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | лупі́м, лупі́мо lupím, lupímo |
| second-person | лупи́ lupý |
лупі́ть lupítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
лупи́в lupýv |
лупи́ли lupýly |
| feminine я / ти / вона |
лупи́ла lupýla | |
| neuter воно |
лупи́ло lupýlo | |
Derived terms
Prefixed verbs
- вилупля́ти impf (vylupljáty), ви́лупити pf (výlupyty)
References
- “лупити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)