мобілізувати
Ukrainian
Etymology
Borrowed from Polish mobilizować, from French mobiliser + -увати (-uvaty).[1] Compare Russian мобилизова́ть (mobilizovátʹ), Belarusian мабілізава́ць (mabilizavácʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [mɔbʲilʲizʊˈʋate]
Audio: (file)
Verb
мобілізува́ти • (mobilizuváty) impf or pf (imperfective мобілізо́вувати[rare])
- (transitive) to mobilize
Conjugation
Conjugation of мобілізува́ти, мобілізува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | мобілізува́ти, мобілізува́ть mobilizuváty, mobilizuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | мобілізо́ваний mobilizóvanyj impersonal: мобілізо́вано mobilizóvano |
| adverbial | мобілізу́ючи mobilizújučy |
мобілізува́вши mobilizuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
мобілізу́ю mobilizúju |
бу́ду мобілізува́ти, бу́ду мобілізува́ть, мобілізува́тиму búdu mobilizuváty, búdu mobilizuvátʹ, mobilizuvátymu |
| 2nd singular ти |
мобілізу́єш mobilizúješ |
бу́деш мобілізува́ти, бу́деш мобілізува́ть, мобілізува́тимеш búdeš mobilizuváty, búdeš mobilizuvátʹ, mobilizuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
мобілізу́є mobilizúje |
бу́де мобілізува́ти, бу́де мобілізува́ть, мобілізува́тиме búde mobilizuváty, búde mobilizuvátʹ, mobilizuvátyme |
| 1st plural ми |
мобілізу́єм, мобілізу́ємо mobilizújem, mobilizújemo |
бу́демо мобілізува́ти, бу́демо мобілізува́ть, мобілізува́тимемо, мобілізува́тимем búdemo mobilizuváty, búdemo mobilizuvátʹ, mobilizuvátymemo, mobilizuvátymem |
| 2nd plural ви |
мобілізу́єте mobilizújete |
бу́дете мобілізува́ти, бу́дете мобілізува́ть, мобілізува́тимете búdete mobilizuváty, búdete mobilizuvátʹ, mobilizuvátymete |
| 3rd plural вони |
мобілізу́ють mobilizújutʹ |
бу́дуть мобілізува́ти, бу́дуть мобілізува́ть, мобілізува́тимуть búdutʹ mobilizuváty, búdutʹ mobilizuvátʹ, mobilizuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | мобілізу́ймо mobilizújmo |
| second-person | мобілізу́й mobilizúj |
мобілізу́йте mobilizújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
мобілізува́в mobilizuváv |
мобілізува́ли mobilizuvály |
| feminine я / ти / вона |
мобілізува́ла mobilizuvála | |
| neuter воно |
мобілізува́ло mobilizuválo | |
Derived terms
- мобілізо́ваний (mobilizóvanyj)
- мобілізува́тися impf or pf (mobilizuvátysja)
Related terms
- мобіліза́ція f (mobilizácija)
References
- ^ Melnychuk, O. S., editor (1989), “мобілізувати”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volume 3 (Кора – М), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мобілізувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2018), “мобілізувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “мобілізувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “мобілізувати”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “мобілізувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “мобілізувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “мобілізувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)