мокнути

Ukrainian

Alternative forms

мо́кти (mókty)

Etymology

From Old East Slavic мокнути (moknuti), from Proto-Slavic *moknǫti (“to become/get wet”). Compare Russian мо́кнуть (móknutʹ), Belarusian мо́кнуць (móknucʹ), Polish moknąć.

Pronunciation

IPA^(key): [ˈmɔknʊte]

Verb

мо́кнути • (móknuty) impf

(intransitive) to get wet
мо́кнути під доще́м ― móknuty pid doščém ― To get wet in the rain

Conjugation

Conjugation of мо́кнути, мо́кнуть (class 3(°)a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	мо́кнути, мо́кнуть móknuty, móknutʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	мо́кнучи móknučy	мо́кнувши, мо́кши móknuvšy, mókšy
	present tense	future tense
1st singular я	мо́кну móknu	бу́ду мо́кнути, бу́ду мо́кнуть, мо́кнутиму búdu móknuty, búdu móknutʹ, móknutymu
2nd singular ти	мо́кнеш mókneš	бу́деш мо́кнути, бу́деш мо́кнуть, мо́кнутимеш búdeš móknuty, búdeš móknutʹ, móknutymeš
3rd singular він / вона / воно	мо́кне mókne	бу́де мо́кнути, бу́де мо́кнуть, мо́кнутиме búde móknuty, búde móknutʹ, móknutyme
1st plural ми	мо́кнем, мо́кнемо móknem, móknemo	бу́демо мо́кнути, бу́демо мо́кнуть, мо́кнутимемо, мо́кнутимем búdemo móknuty, búdemo móknutʹ, móknutymemo, móknutymem
2nd plural ви	мо́кнете móknete	бу́дете мо́кнути, бу́дете мо́кнуть, мо́кнутимете búdete móknuty, búdete móknutʹ, móknutymete
3rd plural вони	мо́кнуть móknutʹ	бу́дуть мо́кнути, бу́дуть мо́кнуть, мо́кнутимуть búdutʹ móknuty, búdutʹ móknutʹ, móknutymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	мо́кнім, мо́кнімо móknim, móknimo
second-person	мо́кни mókny	мо́кніть móknitʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	мо́кнув, мок móknuv, mok	мо́кли, мо́кнули mókly, móknuly
feminine я / ти / вона	мо́кла, мо́кнула mókla, móknula
neuter воно	мо́кло, мо́кнуло móklo, móknulo

Derived terms

Prefixed verbs

змо́кнути pf (zmóknuty)
намо́кнути pf (namóknuty)
промо́кнути pf (promóknuty)