особа
Bulgarian
Etymology
Probably borrowed from Russian осо́ба (osóba) in XIX, from Proto-Slavic *osoba.[1]
Pronunciation
- IPA(key): [oˈsɔbɐ]
Noun
осо́ба • (osóba) f
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| indefinite | осо́ба osóba |
осо́би osóbi |
| definite | осо́бата osóbata |
осо́бите osóbite |
Derived terms
- осо́бен (osóben), осо́бено (osóbeno), осо́беност (osóbenost)
- особня́к (osobnják), особня́чка (osobnjáčka)
References
- ^ Georgiev, Vladimir I., Duridanov, I. V., editors (1995), “осо́ба”, in Български етимологичен речник [Bulgarian Etymological Dictionary] (in Bulgarian), volume 4 (мѝнго² – па̀дам), Sofia: Prof. Marin Drinov Pubg. House, →ISBN, page 942
Pannonian Rusyn
Etymology
Inherited from Old Slovak osoba, from Proto-Slavic *osoba.
Pronunciation
- IPA(key): [ɔˈsɔba]
- Rhymes: -ɔba
- Hyphenation: осо‧ба
Noun
особа (osoba) f (related adjective особни or особови)
- person, personage
- Synonym: персона (persona)
- правна особа ― pravna osoba ― legal person
- розселєни особи ― rozseljeni osobi ― displaced persons
- (grammar) person
- перша особа єднини ― perša osoba jednini ― first person singular
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | особа (osoba) | особи (osobi) |
| genitive | особи (osobi) | особох (osobox) |
| dative | особи (osobi) | особом (osobom) |
| accusative | особу (osobu) | особи (osobi) |
| instrumental | особу (osobu) | особами (osobami) |
| locative | особи (osobi) | особох (osobox) |
| vocative | особо (osobo) | особи (osobi) |
Derived terms
adjectives
- безособни (bezosobni)
- безособови (bezosobovi)
- нєособни (njeosobni)
adverbs
- особнє (osobnje)
Related terms
adjectives
- особени (osobeni)
- особеняцки (osobenjacki)
- особлїви (osobljivi)
adverbs
- особлїво (osobljivo)
nouns
- особеносц f (osobenosc)
- особеняк m pers (osobenjak)
- особенячка f (osobenjačka)
- особлївосц f (osobljivosc)
Further reading
- Medʹeši, H., Fejsa, M., Timko-Djitko, O. (2010) “особа”, in Ramač, Ju., editor, Руско-сербски словнїк [Rusyn-Serbian Dictionary] (in Pannonian Rusyn), Novi Sad: Faculty of Philosophy
- Fejsa, M., Šlemender, M., Čelʹovski, S. (2022) “person”, in Анґлийско-руски словнїк [English-Rusyn Dictionary] (in Pannonian Rusyn), Novi Sad: Faculty of Philosophy; Ruska matka, →ISBN, page 209
Russian
Etymology
Initially attested in the 18th century, most likely either borrowed from Old Ruthenian осо́ба (osóba, “person, appearance, species, hypostasis”) or Middle Polish osoba (with identical meanings), from Old Polish osoba, from Old Czech osoba, from Proto-Slavic *osoba. [1][2]
Pronunciation
- IPA(key): [ɐˈsobə]
Audio: (file)
Noun
осо́ба • (osóba) f anim (genitive осо́бы, nominative plural осо́бы, genitive plural осо́б)
Declension
Declension of осо́ба (anim fem-form hard-stem accent-a)
Derived terms
- осо́бый (osóbyj)
References
- ^ Martynaŭ, V. U., editor (1978), “асоба”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 1 (А – бячэ́йка), Minsk: Navuka i technika, page 178
- ^ Vasmer, Max (1964–1973) “особа”, in Oleg Trubachyov, transl., Этимологический словарь русского языка [Etymological Dictionary of the Russian Language] (in Russian), Moscow: Progress
Serbo-Croatian
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *osoba.
Pronunciation
- IPA(key): /ôsoba/
- Hyphenation: о‧со‧ба
Noun
о̏соба f (Latin spelling ȍsoba)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | особа | особе |
| genitive | особе | особа |
| dative | особи | особама |
| accusative | особу | особе |
| vocative | особо | особе |
| locative | особи | особама |
| instrumental | особом | особама |
Ukrainian
Etymology
Inherited from Old Ruthenian осо́ба (osóba, “person, appearance, species, hypostasis”), most likely from Old Polish osoba, from Old Czech osoba, from Proto-Slavic *osoba.[1]
Pronunciation
Audio: (file) - IPA(key): [ɔˈsɔbɐ]
Noun
осо́ба • (osóba) f pers (genitive осо́би, nominative plural осо́би, genitive plural осі́б)
- person, human being, personage, individual
- 1961, Комуніст України, 6, 52:
- Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин.
- Osoba neviddilʹna vid suspilʹstva, vid kolektyvu, a jiji sutnistʹ javljaje soboju sukupnistʹ usix suspilʹnyx vidnosyn.
- A person is inseparable from society, from the collective, and its essence is the totality of all social relations.
- 1961, Комуніст України, 6, 52:
- (grammar) person
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | осо́ба osóba |
осо́би osóby |
| genitive | осо́би osóby |
осі́б osíb |
| dative | осо́бі osóbi |
осо́бам osóbam |
| accusative | осо́бу osóbu |
осі́б osíb |
| instrumental | осо́бою osóboju |
осо́бами osóbamy |
| locative | осо́бі osóbi |
осо́бах osóbax |
| vocative | осо́бо osóbo |
осо́би osóby |
Derived terms
- осі́бний (osíbnyj)
- осібно (osibno)
- осо́бина f (osóbyna)
- особи́стий (osobýstyj)
- особи́стість f (osobýstistʹ)
- особи́сто (osobýsto)
References
- ^ Martynaŭ, V. U., editor (1978), “асоба”, in Этымалагічны слоўнік беларускай мовы [Etymological Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), volumes 1 (А – бячэ́йка), Minsk: Navuka i technika, page 178
- Bilodid, I. K., editor (1974), “особина”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (Н – О), Kyiv: Naukova Dumka, page 777
- Shyrokov, V. A., editor (2020), “особа”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 11 (обмін – оя́снювати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “особа”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)