отець

See also: Отець and отецъ

Ukrainian

Etymology

From Old East Slavic отьць (otĭcĭ), from Proto-Slavic *otьcь, from Proto-Indo-European *átta.

Pronunciation

  • IPA(key): [ɔˈtɛt͡sʲ]
  • Audio:(file)

Noun

оте́ць • (otécʹ) m pers (genitive вітця́ or отця́, nominative plural вітці́ or отці́, genitive plural вітці́в or отці́в)

  1. (colloquial) father
  2. Father (priest)

Declension

Declension of оте́ць
(pers soft masc-form accent-b reduc irreg-stem)
singular plural
nominative оте́ць
otécʹ 		вітці́, отці́
vitcí, otcí
genitive вітця́, отця́
vitcjá, otcjá 		вітці́в, отці́в
vitcív, otcív
dative вітце́ві, вітцю́, отце́ві, отцю́
vitcévi, vitcjú, otcévi, otcjú 		вітця́м, отця́м
vitcjám, otcjám
accusative вітця́, отця́
vitcjá, otcjá 		вітці́в, отці́в
vitcív, otcív
instrumental вітце́м, отце́м
vitcém, otcém 		вітця́ми, отця́ми
vitcjámy, otcjámy
locative вітце́ві, вітцю́, вітці́, отце́ві, отцю́, отці́
vitcévi, vitcjú, vitcí, otcévi, otcjú, otcí 		вітця́х, отця́х
vitcjáx, otcjáx
vocative о́тче
ótče 		вітці́, отці́
vitcí, otcí

Synonyms

References

This article is issued from Wiktionary. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.