поневолити
Ukrainian
Etymology
по- (po-) + нево́ля (nevólja) + -ити (-yty)
Pronunciation
- IPA(key): [pɔneˈwɔɫete]
Verb
понево́лити • (ponevólyty) pf (imperfective понево́лювати)
- to enslave
Conjugation
Conjugation of понево́лити, понево́лить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | понево́лити, понево́лить ponevólyty, ponevólytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | понево́лений ponevólenyj impersonal: понево́лено ponevóleno |
| adverbial | — | понево́ливши ponevólyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | понево́лю ponevólju |
| 2nd singular ти |
— | понево́лиш ponevólyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | понево́лить ponevólytʹ |
| 1st plural ми |
— | понево́лим, понево́лимо ponevólym, ponevólymo |
| 2nd plural ви |
— | понево́лите ponevólyte |
| 3rd plural вони |
— | понево́лять ponevóljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | понево́льмо ponevólʹmo |
| second-person | понево́ль ponevólʹ |
понево́льте ponevólʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
понево́лив ponevólyv |
понево́лили ponevólyly |
| feminine я / ти / вона |
понево́лила ponevólyla | |
| neuter воно |
понево́лило ponevólylo | |
Derived terms
- понево́лений (ponevólenyj)
- понево́лення n (ponevólennja)
- понево́лі (ponevóli)
- понево́льник m (ponevólʹnyk), понево́льниця f (ponevólʹnycja)
Related terms
- нево́ля f (nevólja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “поневолити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “поневолити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “поневолити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “поневолити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)