ревти
Ukrainian
Etymology
Inherited from Old East Slavic рюти (rjuti), from Proto-Slavic *řuti.
Pronunciation
- IPA(key): [reu̯ˈtɪ]
Audio: (file)
Verb
ревти́ • (revtý) impf
- (intransitive) alternative form of реві́ти impf (revíty)
Conjugation
Conjugation of ревти́ (class 7b, imperfective, intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ревти́ revtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ревучи́ revučý |
реві́вши revívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
реву́ revú |
бу́ду ревти́, ревти́му búdu revtý, revtýmu |
| 2nd singular ти |
реве́ш revéš |
бу́деш ревти́, ревти́меш búdeš revtý, revtýmeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
реве́ revé |
бу́де ревти́, ревти́ме búde revtý, revtýme |
| 1st plural ми |
реве́м, ревемо́ revém, revemó |
бу́демо ревти́, ревти́мемо, ревти́мем búdemo revtý, revtýmemo, revtýmem |
| 2nd plural ви |
ревете́ reveté |
бу́дете ревти́, ревти́мете búdete revtý, revtýmete |
| 3rd plural вони |
реву́ть revútʹ |
бу́дуть ревти́, ревти́муть búdutʹ revtý, revtýmutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | реві́м, реві́мо revím, revímo |
| second-person | реви́ revý |
реві́ть revítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
реві́в revív |
ревли́ revlý |
| feminine я / ти / вона |
ревла́ revlá | |
| neuter воно |
ревло́ revló | |
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ревти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “ревти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
Further reading
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “ревти”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “ревти”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “ревти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “ревти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)