розгромити

Ukrainian

From роз- (roz-) +‎ громи́ти (hromýty). Compare Russian разгроми́ть (razgromítʹ), Belarusian разграмі́ць (razhramícʹ), Polish rozgromić.

розгроми́ти • (rozhromýty) pf (imperfective розгро́млювати)

to break up, to crush, to destroy, to smash, to smash up
Synonyms: розби́ти pf (rozbýty), розори́ти pf (rozorýty), розлама́ти pf (rozlamáty), розтрощи́ти pf (roztroščýty), полама́ти pf (polamáty), зни́щити pf (znýščyty)
to crush, to rout, to smash, to thrash, to trash, to trounce (defeat overwhelmingly)

Conjugation of розгроми́ти, розгроми́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розгроми́ти, розгроми́ть rozhromýty, rozhromýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розгро́млений rozhrómlenyj impersonal: розгро́млено rozhrómleno
adverbial	—	розгроми́вши rozhromývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розгромлю́ rozhromljú
2nd singular ти	—	розгро́миш rozhrómyš
3rd singular він / вона / воно	—	розгро́мить rozhrómytʹ
1st plural ми	—	розгро́мим, розгро́мимо rozhrómym, rozhrómymo
2nd plural ви	—	розгро́мите rozhrómyte
3rd plural вони	—	розгро́млять rozhrómljatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розгромі́м, розгромі́мо rozhromím, rozhromímo
second-person	розгроми́ rozhromý	розгромі́ть rozhromítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розгроми́в rozhromýv	розгроми́ли rozhromýly
feminine я / ти / вона	розгроми́ла rozhromýla
neuter воно	розгроми́ло rozhromýlo