слідити

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *slěditi. By surface analysis, слід (slid) +‎ -ити (-yty)

Pronunciation

  • IPA(key): [sʲlʲiˈdɪte]

Verb

сліди́ти • (slidýty) impf

  1. to track, to follow [with за (za, + instrumental)]

Conjugation

Conjugation of сліди́ти, сліди́ть (class 4c, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive сліди́ти, сліди́ть
slidýty, slidýtʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — —
adverbial слі́дячи
slídjačy 		сліди́вши
slidývšy
present tense future tense
1st singular
я 		сліджу́
slidžú 		бу́ду сліди́ти, бу́ду сліди́ть, сліди́тиму
búdu slidýty, búdu slidýtʹ, slidýtymu
2nd singular
ти 		слі́диш
slídyš 		бу́деш сліди́ти, бу́деш сліди́ть, сліди́тимеш
búdeš slidýty, búdeš slidýtʹ, slidýtymeš
3rd singular
він / вона / воно 		слі́дить
slídytʹ 		бу́де сліди́ти, бу́де сліди́ть, сліди́тиме
búde slidýty, búde slidýtʹ, slidýtyme
1st plural
ми 		слі́дим, слі́димо
slídym, slídymo 		бу́демо сліди́ти, бу́демо сліди́ть, сліди́тимемо, сліди́тимем
búdemo slidýty, búdemo slidýtʹ, slidýtymemo, slidýtymem
2nd plural
ви 		слі́дите
slídyte 		бу́дете сліди́ти, бу́дете сліди́ть, сліди́тимете
búdete slidýty, búdete slidýtʹ, slidýtymete
3rd plural
вони 		слі́дять
slídjatʹ 		бу́дуть сліди́ти, бу́дуть сліди́ть, сліди́тимуть
búdutʹ slidýty, búdutʹ slidýtʹ, slidýtymutʹ
imperative singular plural
first-person — сліді́м, сліді́мо
slidím, slidímo
second-person сліди́
slidý 		сліді́ть
slidítʹ
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		сліди́в
slidýv 		сліди́ли
slidýly
feminine
я / ти / вона 		сліди́ла
slidýla
neuter
воно 		сліди́ло
slidýlo

Derived terms

verbs

References

This article is issued from Wiktionary. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.