співвітчизниця
Ukrainian
Etymology
From співвітчи́з(ник) (spivvitčýz(nyk)) + -ниця (-nycja).
Pronunciation
- IPA(key): [sʲpʲiʋʲːiˈt͡ʃːɪznet͡sʲɐ]
Noun
співвітчи́зниця • (spivvitčýznycja) f pers (genitive співвітчи́зниці, nominative plural співвітчи́зниці, genitive plural співвітчи́зниць, male equivalent співвітчи́зник)
- female equivalent of співвітчи́зник (spivvitčýznyk): compatriot, countrywoman, fellow countrywoman
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | співвітчи́зниця spivvitčýznycja |
співвітчи́зниці spivvitčýznyci |
| genitive | співвітчи́зниці spivvitčýznyci |
співвітчи́зниць spivvitčýznycʹ |
| dative | співвітчи́зниці spivvitčýznyci |
співвітчи́зницям spivvitčýznycjam |
| accusative | співвітчи́зницю spivvitčýznycju |
співвітчи́зниць spivvitčýznycʹ |
| instrumental | співвітчи́зницею spivvitčýznyceju |
співвітчи́зницями spivvitčýznycjamy |
| locative | співвітчи́зниці spivvitčýznyci |
співвітчи́зницях spivvitčýznycjax |
| vocative | співвітчи́знице spivvitčýznyce |
співвітчи́зниці spivvitčýznyci |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співвітчизниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “співвітчизниця”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “співвітчизниця”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “співвітчизниця”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “співвітчизниця”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)