цей

Ukrainian

From older оце́й (océj), which is from Old East Slavic ото (oto) + older сей (sej) from Proto-Slavic *sь (“this”). Compare Russian сей (sej), which is derived from *sь.

цей • (cej)

this
Ця люди́на зна́є про те́бе все. ― Cja ljudýna znáje pro tébe vse. ― This person knows everything about you.

Declension of *цей*
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		цей cej	це, це́є¹ ce, céje¹	ця, ця́я¹ cja, cjája¹	ці, ці́ї¹ ci, cíji¹
genitive		цього́, цьо́го² cʹohó, cʹóho²		ціє́ї, це́ї³, ці́ї³ cijéji, céji³, cíji³	цих cyx
dative		цьому́ cʹomú		цій cij	цим cym
accusative	animate	цього́, цьо́го² cʹohó, cʹóho²	це, це́є¹ ce, céje¹	цю, цю́ю¹ cju, cjúju¹	цих cyx
accusative	inanimate	цей cej	це, це́є¹ ce, céje¹	цю, цю́ю¹ cju, cjúju¹	ці, ці́ї¹ ci, cíji¹
instrumental		цим cym		ціє́ю, це́ю³, ці́ю³ cijéju, céju³, cíju³	ци́ми cýmy
locative		цьому́, цьо́му², цім cʹomú, cʹómu², cim		цій cij	цих cyx
vocative		цей cej	це, це́є¹ ce, céje¹	ця, ця́я¹ cja, cjája¹	ці, ці́ї¹ ci, cíji¹

¹Archaic.
²After a preposition.
³Dated or dialectal.

цейво́ (cejvó) (a thingy, a whatchamacallit, something a speaker does not understand)

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “цей”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“цей”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“цей”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)