чиновниця
Ukrainian
Etymology
From чино́в(ник) (čynóv(nyk)) + -ниця (-nycja). Compare Russian чино́вница (činóvnica), Belarusian чыно́ўніца (čynóŭnica).
Pronunciation
- IPA(key): [t͡ʃeˈnɔu̯net͡sʲɐ]
Noun
чино́вниця • (čynóvnycja) f pers (genitive чино́вниці, nominative plural чино́вниці, genitive plural чино́вниць, male equivalent чино́вник)
- female equivalent of чино́вник (čynóvnyk): official, functionary
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | чино́вниця čynóvnycja |
чино́вниці čynóvnyci |
| genitive | чино́вниці čynóvnyci |
чино́вниць čynóvnycʹ |
| dative | чино́вниці čynóvnyci |
чино́вницям čynóvnycjam |
| accusative | чино́вницю čynóvnycju |
чино́вниць čynóvnycʹ |
| instrumental | чино́вницею čynóvnyceju |
чино́вницями čynóvnycjamy |
| locative | чино́вниці čynóvnyci |
чино́вницях čynóvnycjax |
| vocative | чино́внице čynóvnyce |
чино́вниці čynóvnyci |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “чиновниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “чиновниця”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “чиновниця”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “чиновниця”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)