індивід
See also: индивид
Ukrainian
Etymology
Borrowed via Western European languages from Latin indīviduum. Compare Russian индиви́д (indivíd), Belarusian індыві́д (indyvíd).
Pronunciation
- IPA(key): [indeˈʋʲid]
Noun
індиві́д • (indyvíd) m pers (genitive індиві́да, nominative plural індиві́ди, genitive plural індиві́дів)
- individual (person considered alone)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | індиві́д indyvíd |
індиві́ди indyvídy |
| genitive | індиві́да indyvída |
індиві́дів indyvídiv |
| dative | індиві́дові, індиві́ду indyvídovi, indyvídu |
індиві́дам indyvídam |
| accusative | індиві́да indyvída |
індиві́дів indyvídiv |
| instrumental | індиві́дом indyvídom |
індиві́дами indyvídamy |
| locative | індиві́дові, індиві́ді indyvídovi, indyvídi |
індиві́дах indyvídax |
| vocative | індиві́де indyvíde |
індиві́ди indyvídy |
Related terms
- індивідуаліза́ція (indyvidualizácija)
- індивідуалі́зм (indyvidualízm)
- індивідуалізува́ти (indyvidualizuváty)
- індивідуалі́ст (indyvidualíst)
- індивідуалісти́чний (indyvidualistýčnyj)
- індивідуа́льний (indyviduálʹnyj)
- індивідуа́льність (indyviduálʹnistʹ)
- індиві́дуум (indyvíduum)
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “індивід”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “індивід”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)