дискредитувати
Ukrainian
Etymology
From French discréditer + -ува́ти (-uváty). Compare Russian дискредити́ровать (diskreditírovatʹ), Belarusian дыскрэдытава́ць (dyskredytavácʹ), Polish dyskredytować, Slovak diskreditovať.
Pronunciation
- IPA(key): [deskredetʊˈʋate]
Audio: (file)
Verb
дискредитува́ти • (dyskredytuváty) impf or pf
- (transitive) to discredit
Conjugation
Conjugation of дискредитува́ти, дискредитува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | дискредитува́ти, дискредитува́ть dyskredytuváty, dyskredytuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | дискредито́ваний dyskredytóvanyj impersonal: дискредито́вано dyskredytóvano |
| adverbial | дискредиту́ючи dyskredytújučy |
дискредитува́вши dyskredytuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
дискредиту́ю dyskredytúju |
бу́ду дискредитува́ти, бу́ду дискредитува́ть, дискредитува́тиму búdu dyskredytuváty, búdu dyskredytuvátʹ, dyskredytuvátymu |
| 2nd singular ти |
дискредиту́єш dyskredytúješ |
бу́деш дискредитува́ти, бу́деш дискредитува́ть, дискредитува́тимеш búdeš dyskredytuváty, búdeš dyskredytuvátʹ, dyskredytuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
дискредиту́є dyskredytúje |
бу́де дискредитува́ти, бу́де дискредитува́ть, дискредитува́тиме búde dyskredytuváty, búde dyskredytuvátʹ, dyskredytuvátyme |
| 1st plural ми |
дискредиту́єм, дискредиту́ємо dyskredytújem, dyskredytújemo |
бу́демо дискредитува́ти, бу́демо дискредитува́ть, дискредитува́тимемо, дискредитува́тимем búdemo dyskredytuváty, búdemo dyskredytuvátʹ, dyskredytuvátymemo, dyskredytuvátymem |
| 2nd plural ви |
дискредиту́єте dyskredytújete |
бу́дете дискредитува́ти, бу́дете дискредитува́ть, дискредитува́тимете búdete dyskredytuváty, búdete dyskredytuvátʹ, dyskredytuvátymete |
| 3rd plural вони |
дискредиту́ють dyskredytújutʹ |
бу́дуть дискредитува́ти, бу́дуть дискредитува́ть, дискредитува́тимуть búdutʹ dyskredytuváty, búdutʹ dyskredytuvátʹ, dyskredytuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дискредиту́ймо dyskredytújmo |
| second-person | дискредиту́й dyskredytúj |
дискредиту́йте dyskredytújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дискредитува́в dyskredytuváv |
дискредитува́ли dyskredytuvály |
| feminine я / ти / вона |
дискредитува́ла dyskredytuvála | |
| neuter воно |
дискредитува́ло dyskredytuválo | |
Derived terms
- дискредито́ваний (dyskredytóvanyj)
- дискредитува́ння n (dyskredytuvánnja)
- дискредитува́тися (dyskredytuvátysja)
Related terms
- дискредита́ція f (dyskredytácija)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дискредитувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “дискредитувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “дискредитувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “дискредитувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “дискредитувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)