закінчувати
Ukrainian
Etymology
From закі́нчити (zakínčyty) + -увати (-uvaty). Compare Russian зака́нчивать (zakánčivatʹ), Belarusian зака́нчваць (zakánčvacʹ).
Pronunciation
- IPA(key): [zɐˈkʲint͡ʃʊʋɐte]
Audio: (file)
Verb
закі́нчувати • (zakínčuvaty) impf (perfective закі́нчити or закінчи́ти)
Conjugation
Conjugation of закі́нчувати, закі́нчувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | закі́нчувати, закі́нчувать zakínčuvaty, zakínčuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | закі́нчуваний zakínčuvanyj impersonal: закі́нчувано zakínčuvano |
| adverbial | закі́нчуючи zakínčujučy |
закі́нчувавши zakínčuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
закі́нчую zakínčuju |
бу́ду закі́нчувати, бу́ду закі́нчувать, закі́нчуватиму búdu zakínčuvaty, búdu zakínčuvatʹ, zakínčuvatymu |
| 2nd singular ти |
закі́нчуєш zakínčuješ |
бу́деш закі́нчувати, бу́деш закі́нчувать, закі́нчуватимеш búdeš zakínčuvaty, búdeš zakínčuvatʹ, zakínčuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
закі́нчує zakínčuje |
бу́де закі́нчувати, бу́де закі́нчувать, закі́нчуватиме búde zakínčuvaty, búde zakínčuvatʹ, zakínčuvatyme |
| 1st plural ми |
закі́нчуєм, закі́нчуємо zakínčujem, zakínčujemo |
бу́демо закі́нчувати, бу́демо закі́нчувать, закі́нчуватимемо, закі́нчуватимем búdemo zakínčuvaty, búdemo zakínčuvatʹ, zakínčuvatymemo, zakínčuvatymem |
| 2nd plural ви |
закі́нчуєте zakínčujete |
бу́дете закі́нчувати, бу́дете закі́нчувать, закі́нчуватимете búdete zakínčuvaty, búdete zakínčuvatʹ, zakínčuvatymete |
| 3rd plural вони |
закі́нчують zakínčujutʹ |
бу́дуть закі́нчувати, бу́дуть закі́нчувать, закі́нчуватимуть búdutʹ zakínčuvaty, búdutʹ zakínčuvatʹ, zakínčuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | закі́нчуймо zakínčujmo |
| second-person | закі́нчуй zakínčuj |
закі́нчуйте zakínčujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
закі́нчував zakínčuvav |
закі́нчували zakínčuvaly |
| feminine я / ти / вона |
закі́нчувала zakínčuvala | |
| neuter воно |
закі́нчувало zakínčuvalo | |
Derived terms
- закі́нчування n (zakínčuvannja)
- закі́нчуватися impf (zakínčuvatysja)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “закінчувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2014), “закінчувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “закінчувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “закінчувати”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “закінчувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “закінчувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “закінчувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)