заручати

Ukrainian

Etymology

From за- (za-) +‎ руч (ruč) +‎ -а́ти (-áty). Compare Polish zaręczać.

Pronunciation

IPA^(key): [zɐrʊˈt͡ʃate]

Verb

заруча́ти • (zaručáty) impf (perfective заручи́ти)

(transitive) to betroth, to affiance, to engage (commit to marriage)

Conjugation

Conjugation of заруча́ти, заруча́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	заруча́ти, заруча́ть zaručáty, zaručátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	заруча́ючи zaručájučy	заруча́вши zaručávšy
	present tense	future tense
1st singular я	заруча́ю zaručáju	бу́ду заруча́ти, бу́ду заруча́ть, заруча́тиму búdu zaručáty, búdu zaručátʹ, zaručátymu
2nd singular ти	заруча́єш zaručáješ	бу́деш заруча́ти, бу́деш заруча́ть, заруча́тимеш búdeš zaručáty, búdeš zaručátʹ, zaručátymeš
3rd singular він / вона / воно	заруча́є zaručáje	бу́де заруча́ти, бу́де заруча́ть, заруча́тиме búde zaručáty, búde zaručátʹ, zaručátyme
1st plural ми	заруча́єм, заруча́ємо zaručájem, zaručájemo	бу́демо заруча́ти, бу́демо заруча́ть, заруча́тимемо, заруча́тимем búdemo zaručáty, búdemo zaručátʹ, zaručátymemo, zaručátymem
2nd plural ви	заруча́єте zaručájete	бу́дете заруча́ти, бу́дете заруча́ть, заруча́тимете búdete zaručáty, búdete zaručátʹ, zaručátymete
3rd plural вони	заруча́ють zaručájutʹ	бу́дуть заруча́ти, бу́дуть заруча́ть, заруча́тимуть búdutʹ zaručáty, búdutʹ zaručátʹ, zaručátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	заруча́ймо zaručájmo
second-person	заруча́й zaručáj	заруча́йте zaručájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	заруча́в zaručáv	заруча́ли zaručály
feminine я / ти / вона	заруча́ла zaručála
neuter воно	заруча́ло zaručálo

Derived terms

заруча́тися impf (zaručátysja)