зважити

Ukrainian

Inherited from Old Ruthenian зва́жити (zvážiti), from Middle Polish zważyć. By surface analysis, з- (z-) +‎ ва́жити (vážyty).

зва́жити • (zvážyty) pf (imperfective зважа́ти)

(transitive, often with на (na)+accusative case) to take into account, to consider, to pay attention to, to heed, to mind (perfective aspect of зважа́ти (zvažáty))
Він зва́жив на мою думку. ― Vin zvážyv na moju dumku. ― He took my opinion into account.

Треба добре зва́жити всі «за» і «проти». ― Treba dobre zvážyty vsi “za” i “proty”. ― One needs to carefully consider all the pros and cons.
(transitive, archaic, dialectal) to weigh (to determine the weight of something) (perfective aspect of зважа́ти (zvažáty))
Зва́ж це яблуко. ― Zváž ce jabluko. ― Weigh this apple.

Conjugation of зва́жити, зва́жить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	зва́жити, зва́жить zvážyty, zvážytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зва́жений zváženyj impersonal: зва́жено zváženo
adverbial	—	зва́живши zvážyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	зва́жу zvážu
2nd singular ти	—	зва́жиш zvážyš
3rd singular він / вона / воно	—	зва́жить zvážytʹ
1st plural ми	—	зва́жим, зва́жимо zvážym, zvážymo
2nd plural ви	—	зва́жите zvážyte
3rd plural вони	—	зва́жать zvážatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зва́жмо zvážmo
second-person	зваж zvaž	зва́жте zvážte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зва́жив zvážyv	зва́жили zvážyly
feminine я / ти / вона	зва́жила zvážyla
neuter воно	зва́жило zvážylo