риса

• IPA^(key): [ˈrʲisə]

ри́са • (rísa) m inan

1. genitive singular of рис (ris)

From Polish rysa.

• IPA^(key): [ˈrɪsɐ]

• Audio:

  (file)

ри́са • (rýsa) f inan (genitive ри́си, nominative plural ри́си, genitive plural рис)

1. stroke, line (often metaphorically as the fundamental way something is constructed)

   ри́си обли́ччя ― rýsy oblýččja ― the lines of someone's face, facial features

   у зага́льних ри́сах ― u zahálʹnyx rýsax ― in broad strokes

2. trait, characteristic, property (mainly to highlight singular, specific qualities)

   Synonyms: власти́вість (vlastývistʹ), я́кість (jákistʹ), озна́ка (oznáka)

   ри́са хара́ктеру, хара́ктерна ри́са ― rýsa xarákteru, xarákterna rýsa ― character trait

   • 1991 [1947], Albert Camus, translated by Анатоль Перепадя, Чума, translation of La Peste (in French):

     Отож найхарактернішою рисою нашого поховального обряду була, щонайперше, квапливість.

     Otož najxarakternišoju rysoju našoho poxovalʹnoho obrjadu bula, ščonajperše, kvaplyvistʹ.

     Actually the most striking feature of our funerals was their speed.

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “риса”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “риса”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)