розтягти

Ukrainian

From роз- (roz-) +‎ тягти́ (tjahtý).

розтягти́ • (roztjahtý) pf (imperfective розтяга́ти or розтя́гувати) (transitive)

to stretch, to stretch out (to extend or lengthen in space)
to sprain, to strain (to stretch injuriously)
to stretch out (to extend the use of)
to drag out, to protract, to spin out, stretch out (to extend or lengthen in duration; to prolong, especially excessively)
to spread out

Conjugation of розтягти́ (class 3°c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	розтягти́ roztjahtý
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	розтя́гши roztjáhšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розтягну́ roztjahnú
2nd singular ти	—	розтя́гнеш roztjáhneš
3rd singular він / вона / воно	—	розтя́гне roztjáhne
1st plural ми	—	розтя́гнем, розтя́гнемо roztjáhnem, roztjáhnemo
2nd plural ви	—	розтя́гнете roztjáhnete
3rd plural вони	—	розтя́гнуть roztjáhnutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розтягні́м, розтягні́мо roztjahním, roztjahnímo
second-person	розтягни́ roztjahný	розтягні́ть roztjahnítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розтя́г roztjáh	розтягли́ roztjahlý
feminine я / ти / вона	розтягла́ roztjahlá
neuter воно	розтягло́ roztjahló

Bilodid, I. K., editor (1977), “розтягти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 838
“розтягти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)