заручник
Serbo-Croatian
Pronunciation
- IPA(key): /zǎːrut͡ʃniːk/
- Hyphenation: за‧руч‧ник
Noun
за́ручнӣк m anim (Latin spelling záručnīk)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | за́ручнӣк | за́ручнӣци |
| genitive | заручника | заручника |
| dative | заручнику | заручницима |
| accusative | заручника | заручнике |
| vocative | за́ручнӣче | заручници |
| locative | заручнику | заручницима |
| instrumental | заручником | заручницима |
Ukrainian
Etymology
за- (za-) + рука́ (ruká) + -ник (-nyk)
Pronunciation
- IPA(key): [zɐˈrut͡ʃnek]
Noun
зару́чник • (zarúčnyk) m pers (genitive зару́чника, nominative plural зару́чники, genitive plural зару́чників, female equivalent зару́чниця)
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | зару́чник zarúčnyk |
зару́чники zarúčnyky |
| genitive | зару́чника zarúčnyka |
зару́чників zarúčnykiv |
| dative | зару́чникові, зару́чнику zarúčnykovi, zarúčnyku |
зару́чникам zarúčnykam |
| accusative | зару́чника zarúčnyka |
зару́чників zarúčnykiv |
| instrumental | зару́чником zarúčnykom |
зару́чниками zarúčnykamy |
| locative | зару́чникові, зару́чнику zarúčnykovi, zarúčnyku |
зару́чниках zarúčnykax |
| vocative | зару́чнику zarúčnyku |
зару́чники zarúčnyky |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заручник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2025), “заручник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–15 (а – п'ять), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “заручник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “заручник”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “заручник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)